“У наших випускників є значних потенціал, але на жаль, небагато можливостей, і тому багато молоді нині їде за кордон”,

Головна  >>  Західна система освіти очима українців  >>  “У наших випускників є значних потенціал, але на жаль, небагато можливостей, і тому багато молоді нині їде за кордон”,

– Єгор Брайлян ділиться досвідом академічної мобільності у Констанцському університеті (ФРН) за програмою Erasmus +

 Єгор Брайлян

  1. Де саме Ви навчалися і в рамках якої програми?

Я – аспірант кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навчався у Констанцському університеті (ФРН) за програмою кредитної мобільності Erasmus + упродовж жовтня 2016 – березня 2017 рр. З 2015 р. на історичному факультеті КНУ функціонують нові освітні навчальні програми “Американістика та європейські студії” та “Сходознавство”. І тому останнім часом звичною справою стало, що багато студентів нашого факультету є випускниками інших закордонних навчальних програм, зокрема Erasmus +, DAAD тощо. Окрема подяка за реалізацію моєї закордонної поїздки моєму науковому керівнику – професору Олегу Петровичу Машевському, завідувачу кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн.

  1. Що мотивувало Вас обрати саме цей навчальний заклад? Чи важким був аплікаційний процес?

Констанцський університет є давнім освітнім і науковим партнером нашої Alma mater, і тому значна частина наших студентів, аспірантів та викладачів навчалася чи стажувалася у вищезгаданому німецькому виші.  Сам процес подачі документів був нескладним, адже загалом сам алгоритм був прописаний, координатор цієї програми від нашого університету (к.і.н., доц. Іванов О.Ф.) був викладачем моєї кафедри. Консультації з ним та відділом академічної мобільності були результативними, відбулася співбесіда, і в середині травня 2016 р. я дізнався, що став одним із щасливчиків, що матимуть змогу навчатися в одному з найсучасніших університетів не лише європейського, але й світового рівня. Тематика моєї дисертаційної роботи та наукових зацікавлень пов’язані з новітньою історією Британської імперії, її карибськими володіннями, глобальною історією. У Констанцському університеті працюють багато провідних дослідників колоніальної історії – Ю. Остерхаммель, К. Деюнг, М. фон Брескіус.

14519907_876335515833790_5269515984735422214_n

  1. Яку принципову різницю/подібність між українською і закордонною системою вищої освіти Ви можете зазначити?

Для мене різниця полягає в системності подачі та отриманні знань. Українська освіта з усіма її недоліками все-таки дає систематичні знання та вміння, принаймні в галузі історії. Інша справа, що потім багато випускників історичних факультетів працюють не за спеціальністю. Тобто у наших випускників є значних потенціал, але на жаль, небагато можливостей, і тому багато молоді нині їде за кордон. З іншого боку, це чудово, що така професія як історик дає змогу побачити світ. Лише навчання за різними освітніми програмами дасть змогу молоді оцінити свої можливості та перспективи самореалізації й сформуватися з часом як професіонал своєї справи.

На противагу нашій, західна система освіти є більш сегментованою, тобто студенти вивчають ті предмети, які вони обрали, які їм подобаються чи є сферою їхніх наукових інтересів. Крім того, важливою перевагою є певна мобільність навчального процесу, коли студент може спілкуватися з викладачами електронною поштою, надсилати їм виконанні завдання, самостійні роботи чи презентації. Роль узагальнюючої форми оцінювання самостійної роботи студентів у нас часто відіграють реферати, а в західній моделі освіти це – презентації. Безумовно наглядність потрібна як з боку викладача для викладу матеріалу, так і для решти студентів для кращого розуміння певних проблемних моментів.

  1. Над яким проектом Ви працювали?

Основна тематика моїх досліджень полягає в аналізі впливів колоніальних механізмів на соціуми карибських територій Великої Британії новітньої доби. В багатьох аспектах те, що відбувалося в карибських колоніях у 1930 – 1960-х рр., нині активно задає ритм поточному внутрішньополітичному життю Сполученого Королівства. Колишні мешканці вест-індських островів нині посідають одне з важливих місць у системі британського мультикультуралізму, політики, яку зрештою визнали провальною. Зараз я перебуваю в процесі захисту кандидатської дисертації, працюю над написанням однієї науково-популярної книжки. Хотілося б у подальшому займатися глобальною історією, написанням популярних книг із новітньої британської історії, відвідати багато країн, осягнути різномаїття нашого світу. Також нині важливо робити промоцію нашої країни для іноземців, частково ці процеси, звичайно, пов’язані з донесенням фактів про нашу історію та культуру. Можливості для реалізації насправді є безмежними, тому прагну подаватися на багато інших програм тепер у форматі постдоку у Великій Британії, Нідерландах чи Італії.

  1. Що Вас найбільше вразило в особливостях менталітету населення країни Вашого навчання?

Населення сучасної Німеччини є мультикультурним, тому мій досвід глобальної міжкультурної комунікації був вдалим та корисним. У нашому університеті разом з нами навчалися студенти європейських університетів, частина студентів були з США, країн Латинської Америки (Мексика, Колумбія), Африки (Ефіопія, ПАР, Єгипет), Азії (Індія, Бангладеш, КНР, Японія). Знаючи минуле людства, мені достатньо легко були знайти теми для спілкування з представниками різних народів та етнічних груп. А сама приймаюча сторона, німці, були, на мою думку, чудовим прикладом гостинності, відповідальності та пунктуальності. Під час навчання я відвідував молодіжні християнські школи католиків та протестантів, де міг відчути студентське повсякденне життя, деякі побутові речі. Звичайно, німці є доволі специфічним народом з власними уявленнями про життя. Важливим фактором є знання німецької мови та дотримання їхнього способу життя з системним підходом до будь-яких речей.14902716_895780047222670_7455703230397799792_o

  1. Які Ваші враження від міста? Як Ви облаштовували свій побут? Які преференції, бонуси у працівників Вашого вузу?

Місто Констанц на південному заході Німеччини є невеличким та затишним. Це місто відоме проведенням у ньому в 1414 – 1418 рр. Констанцського собору, одним з рішень якого було спалення Я. Гуса. Також містов відоме винахідником дирижабля бароном Л. Фон Цеппеліном. Загалом, доволі незвично було спостерігати значну кількість людей, що користуються велосипедом для того, щоб дістатися до університету чи роботи. Для Києва це, звичайно, не дивина, але в нас все-таки не є загальноприйнятим їздити велосипедом щодня. У місті є купа магазинчиків та кафе, де можна покуштувати смачної кави, також багато музеїв та церков. Культурна програма від Констанцського університету була доволі насиченою. Ми відвідали Страсбург, Женеву, Зігмарінген. У нас був вибір поселитися в гуртожитку в багатокімнатному блоці чи жити в окремій кімнаті самому. Я обрав другий варіант. Проте це не заважало мені відвідувати вечірки, проводити цікаво час з новими друзями. Уже на наступний день після нашого прильоту нас запросили на знайомство з іншими студентами в паб з видом на Рейн. Погодьтеся, це непоганий початок навчання в Німеччині.

14708143_882412641892744_8225128800485864386_n

  1. Назвіть, будь ласка, топ 5 книг, які, на Вашу думку, варто прочитати людині-професіоналу Вашого фаху?

Професія історика за сучасних умов в Україні набуває більш стратегічного значення. І самі історичні знання постають зброєю в нашій боротьбі за посилення позицій нашої держави на міжнародній арені. Саме тому література для історика-професіонала є чи не найважливішим елементом його становлення та саморозвитку. Найпершою за важливістю для мене книгою є грунтовний трьохтомник С. Кульчицького “Червоний виклик. Історія комунізму в Україні” 2013 р. Дослідник тривалий час інтерпретує феномен, який значною мірою вплинув на світову історію XX ст., і його спадщину ми ще можемо спостерігати в нашій державі. Радянський тип державності, який вчений називає терміном “комуносоціалізм” певною мірою залишається не до кінця осмисленим не лише для пострадянського простору, але й країн Заходу.

Решта книг, які можуть вплинути на тих людей, що прагнуть займатися в подальшому науковою діяльністю, пов’язані з теорією та методологією історії, наприклад, книга британського історика та філософа XVIII ст. Г. Болінгброка “Письма про вивчення та користь історії”. Але не слід цим обмежуватися, і треба освоювати популярні версії історичного викладу. Наочним сучасним прикладом може стати книга Н. Фергюссона “Цивілізація. Як Захід став успішним” 2011 р., що цього року була перекладена видавництвом “Наш формат”. У вищезазначеному виданні докладно, лаконічно й зрозуміло пояснено, в чому специфіка сучасного глобалізованого світу, при чому тут колоніальні імперії та джинси з рок-н-роллом.

Певною антитезою Фергюссону може слугувати фундаментальна монографія німецького історика Ю. Остерхаммеля “Трансформація світу. Глобальна історія XIX ст.”, яка вже перекладена багатьма мовами, й справді показує чим була епоха націоналізму, імперіалізму, початків глобалізації, модерну в панорамній перспективі для цілого людства.

На завершення хотілося б порекомендувати книгу французького історика, представника Школи Анналів Ф. Броделя “Граматика цивілізацій”.

  1. Що б Ви привнесли із закордонного вузу, де навчалися, в українські навчальні заклади?

Відповідь на це запитання потребує написання розлогої статті, адже проблемні моменти інтеграції нашої освітньої системи в загальноєвропейський простір все-таки існують й понині. Перш за все, це досить гнучкий графік пар, коли сам студент може регулювати, скільки він кредитів планує закрити кожного семестру, і відповідно тоді не буде проблем з пошуками роботи, можливістю реалізовувати громадські, волонтерські проекти.

Важливим пунктом має стати цілободова бібліотека в українських університетах, адже в Констанці, наприклад, виш працює весь день, і немає абсолютних перешкод для доступу до знань. До речі, студентів у німецьких бібліотеках сидить насправді дуже багато, тож складнувато знайти вільне місце для підготовки до семінару чи просто почитати цікаву монографію чи науковий журнал. Багато моментів освітнього процесу комп’ютеризовано. Так, студент має реєструватися на певному сайті для того, щоб мати змогу складати іспит. Як такого в нашому розумінні поняття сесії в німецьких університетах немає.


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *