“У Фінляндії не працює принцип “перші семестри навчання працюй на “заліковку”, а далі “заліковка” працюватиме на тебе”,

Головна  >>  Західна система освіти очима українців  >>  “У Фінляндії не працює принцип “перші семестри навчання працюй на “заліковку”, а далі “заліковка” працюватиме на тебе”,

 – Денис Перцев про особливості фінської системи вищої освіти

Денис Перцев

  1. Де саме Ви навчалися і в рамках якої програми/гранту?

Я навчався в Университеті Йювяскюля (Jyväskylän yliopisto / University of Jyväskylä) на програмі Mobile Computing. До того в Україні навчався в Харківському національному університеті радіоелектроніки за спеціальністю Інтелектуальні системи прийняття рішень.

  1. Що мотивувало Вас обрати саме цей навчальний заклад? Чи важким був аплікаційний процес?

Під час навчання в Україні один із професорів Харківського університету паралельно працював в Університеті Йювяскюля і запровадив систему обміну між студентами України та Фінляндії. З моєї групи чисельністю 20 чоловік до Фінляндії поїхало 15, а з Фінляндії до України – декілька осіб. Я отримав ступінь бакалавра в Харківському університеті і у 2000 році поїхав до Фінляндії здобувати ступінь магістра.

Перед початком програми Харківський університет організував лекції англійською мовою. Відбір учасників програми обміну здійснював знову ж таки Харківський університет – враховувалась успішність і оцінювався ІТ-проект, який готував кожен студент.

У студентів нашого університету також була можливість вступити в університет у Нідерландах або поїхати на роботу до Німеччини. Я вибрав Фінляндію, бо на той час у цій країні була вже високорозвинена ІТ-сфера, а також це батьківщина компанії Nokia, яка процвітала в ті роки.

Навчався безкоштовно, перші чотири місяці отримував стипендію у розмірі 420 євро. З цієї суми навіть вдавалось щось відкладати (гуртожиток на той час коштував 120 євро). Пізніше почав працювати в університеті на кафедрі психології, де розробляв програми для лікування дислексії.

  1. Яку принципову різницю / подібність між українською і закордонною системою вищої освіти Ви можете зазначити?

Як на мене, між фінською та українською системами освіти є і подібні, і відмінні ознаки.

Щодо схожості, то і в українських, і у фінських вузах студенти дуже завантажені. І в Харківському університеті, і в Університеті Йювяскюля працював хороший і сильний викладацький склад; проводились курси, під час яких студенти отримували хороші знання. На жаль, в обох університетах ми вивчали і такі дисципліни, які були зовсім нецікавими для студентів.

Відмінностей між двома системами освіти більше. По-перше, це відсутність чіткого навчального плану у фінських вузах. Студент самостійно складав навчальний план, 60% з якого становили обов’язкові предмети, а решта – на вибір студента.

По-друге, у Фінляндії студентів не відраховують у зв’язку з нездачею іспиту. Головним є набрати необхідну кількість кредитів, щоб мати змогу вивчати наступні дисципліни.

По-третє, відсутність «постійної» групи. На різних парах ти бачиш різних студентів. Ми з українськими студентами тримались гуртом і складали однакові навчальні програми.

По-четверте, у Фінляндії не працює принцип «перші семестри навчання працюй на «заліковку», а далі «заліковка» працюватиме на тебе». Попередні оцінки зовсім не впливають на поточні, а іспити зазвичай проводяться у письмовій формі.

Наступна відмінність полягає в тому, що інститути та студентські бібліотеки працюють допізна. Часом ми навчались там до пізньої ночі.

Також студентів постійно заохочували працювати в університеті на інших кафедрах чи факультетах, виплачуючи їм стипендії.

І останнє, що хотілося б назвати, – вільне і дружнє спілкування між викладачами та студентами.

  1. Що Вас найбільше вразило в особливостях менталітету населення країни Вашого навчання?

Спокійний характер фінів, дотримання обіцянок, чистота, інфраструктура, турбота про населення, низький рівень корупції, наявність паркоматів (в Україні на той час гроші за парковку збирали якісь незрозумілі «дядьки і тітки»), відсутність ринків (базарів), дороге пиво.

Оскільки ціни на алкоголь, і на пиво зокрема, є високими, студенти самостійно готували пиво. Купляли бочки, солод і приступали до справ.

Мені також здалось, що фіни не можуть тісно і близько дружити. Можливо це пов’язано з тим, що зазвичай вони живуть по одному.

Також вразили сучасні поїзди і надзвичайно високі ціни на проїзд. Я був приємно здивований, коли дізнався, що у гуртожитку є сауна.

  1. Які Ваші враження від міста? Як Ви облаштовували свій побут? Які преференції, бонуси у працівників Вашого вишу?

Я жив у затишному і комфортному студентському містечку. За площею це велике місто, але людей там проживало небагато. Пам’ятаю, як дивувався відсутності парканів.

Гуртожиток знаходився за містом – пʼятиповерховий будинок, розташований посеред соснового лісу біля озера. У кожного студента була окрема кімната. За 50 євро можна було отримати речі першої необхідності (тарілки, чашки, столові прибори, каструлі та ін.). Ціни на продукти харчування були високими, особливо дорогим здавався хліб. Українські студенти «скидались» грошима, купували харчі і готували разом. У їдальні ланч коштував 2,50 євро, але тоді це здавалось дорого. Студенти отримували 50% знижку на проїзд у поїздах та міжміських автобусах, також отримували знижки на книги і навіть безкоштовні абонементи у спортзали.

  1. Що б Ви привнесли із закордонного вишу, де навчалися, в українські навчальні заклади?

Було б добре, якби українські студенти отримали можливість обирати предмети. Безсумнівно, більшість українських університетів потребують кращого технічного забезпечення. Вважаю, що потрібно збільшити розмір стипендій для докторантів, цим самим заохочуючи займатись науковою діяльністю. В українських вузах досі продовжують викладати предмети, які вже не є актуальними, тому викладачам варто розробляти нові «осучаснені» курси.


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *