“На заняттях рідко є «суха теорія», яку треба завчити і здати”, – Тетяна Бут про навчання у Вроцлавському природничому університеті

Головна  >>  Західна система освіти очима українців  >>  “На заняттях рідко є «суха теорія», яку треба завчити і здати”, – Тетяна Бут про навчання у Вроцлавському природничому університеті

– Тетяна Бут про навчання у Вроцлавському природничому університеті


1. Де Ви навчаєтесь?

Я навчаюся у магістратурі на факультеті Природничих наук і технологій у Вроцлавському природничому університеті (Uniwersytet Przyrodniczy we Wrocławiu), спеціальність “Економіка”.

2. Чому саме цей навчальний заклад Ви обрали? Які документи Вам були потрібні для цього? Чи складним був аплікаційний процес?

В Україні я навчалася в Полтавській державній аграрній академії, на економічній спеціальності. З огляду на те, що обрана мною спеціальність є досить специфічною і стосується сталого розвитку сільського господарства,  Вроцлавський університет у Польщі ідеально підходив для вдосконалення знань з обраної спеціальності. Оскільки я є стипендіантом програми імені Стефана Банаха, мій пакет документів трохи відрізнявся. Спочатку треба було обрати польський державний навчальний заклад, який входив до переліку запропонованих.

Перший крок – пройти відбір до обраного університету (реєстація на сайті вузу, надсилання сканів атестату з додатком, диплому бакалавра з додатком (обов’язковий переклад та апостиль), закордонного паспорту, сертифікату знання польської мови, актуального фото) й отримати згоду про прийняття на безкоштовне навчання у випадку вигравання програми. Другим кроком було написання опису майбутньої магістерської роботи, заповнення опитувальника, в якому зазначалися особисті дані, досягнення під час навчання, знання мов, перебування у Польщі чи інших країнах у наукових цілях. Третім кроком була співбесіда у Києві, яку проводили польські спеціалісти. По отриманню результатів (таких щасливчиків було 50 серед магістрів та 25 серед докторантів із країн Східного партнерства) – відкриття візи на підставі навчання. Не скажу, що це було складно зробити, однак вимагало багато часу та уваги. Вся інформація, що з’являлася на сайтах, співбесіда, написання опису майбутньої роботи були польською мовою. Тому це був прекрасний досвід. Головне – не боятися і розпитувати деталі у працівників вузу (через листування), щоб не прогавити терміни, які вони встановлюють.

3. Яку принципову різницю або подібність між українською і закордонною системою вищої освіти Ви відчули у перший місяць свого навчання?

Найбільш відчутна різниця, яка мене приємно вразила, – це практичність знань, які надає програма, а також можливість осмислення наданої інформації. Досить часто лекції проходили у вигляді бесіди зі студентами, тобто лектор, розповідаючи тему, запитував нашу думку, і в ході дискусії ми доходили до суті. Часто бувало так, що студенти не погоджувалися з твердженнями, запропонованими іншими студентами, або навіть викладача. Якщо нам не вдавалося самостійно вирішити дане питання, лектор давав відповідь і можливі рішення. На заняттях рідко є «суха теорія», яку треба завчити і здати. Тобто навчальний процес виглядає так: «постановка проблеми – можливі варіанти вирішення – перевірка – застосування». Практично на кожному предметі ми реалізовуємо проекти, які є більш-менш подібними до вимог, що можуть бути представлені підприємствами. Чудовий досвід підготовки опрацювання широкого спектру інформації, проведення аналізу, здійснень прогнозів та публічного представлення отриманих результатів.

4. Як зазвичай проходить Ваш навчальний день? Ваш улюблений предмет?

Я безмежно вдячна вузу за чудово організований графік навчання. Досить часто ми мали 2 або 3 навчальних дні на тиждень, що дозволяє працювати студентами або реалізовувати інші плани. Те, що в першому семестрі я мала всього 4 предмети, а в другому – 9, допомогло мені адаптуватися і засвоїти предмети на високому рівні. У другому семестрі в понеділок ми мали заняття від 8 ранку до 5 вечора. Лекції тривають 1,5 години або 45 хвилин. Практична частина – 1,5 години. На перервах часу вистачає відпочити або навіть щось вивчити.

Найулюбленішим предметом однозначно стала «Макроекономічна політика». Я давно цікавлюсь економічною політикою держави на макрорівні, тому на підставі отриманих знань проводжу власні дослідження щодо України і порівнюю її з Польщею.

бут45. Назвіть, будь ласка, топ 5 книг, які варто прочитати людині-професіоналу Вашого фаху, спеціалізації?

“Капітал в ХХІ столітті” Тома Пікетті – титанічна праця про нерівність доходів та можливі шляхи їх розв’язання.

Бізнес книги, які допомагають отримати практичні поради у використанні власних ресурсів та пошуку нових ідей: “Zarządzanie sobą. Zrozum siebie i zrealizuj marzenia” Beata Kozyra, Дональд Трамп “Думай як чемпіон”, Брэнсон Ричард “К черту всё! Берись и делай!”, Роберт Кийосаки “Богатый Папа, Бедный Папа”.

6. Над яким проектом Ви зараз працюєте?

Зараз я працюю над написанням магістерської роботи на тему нерівностей доходів України на тлі країн ЄС. Також готую статті до участі в IV Всепольській науковій конференції “Молоді науковці в Польщі – дослідження та розробки”.

7. Що Вас найбільше вразило в особливостях менталітету населення країни Вашого навчання?

По-перше, це вихованість та культура, яку можна прослідкувати будь-де. Також приємно вразила толерантність людей, нам є чому у них повчитися.

8. Які Ваші враження від міста, студентського, викладацького містечка, ВУЗу? Як Ви облаштовували свій побут? Які преференції, бонуси у студентів Вашого навчального закладу?

Вроцлав – місто студентів, мостів та гномів. Для мене це дійсно кохання (Wroclove). Приїхавши сюди, я відчула затишок, спокій та задоволення з першого дня. Навіть побувавши у Варшаві та Кракові, я б не змінила Вроцлав на них. Проживши тут майже рік, я не перестаю дивуватися та знаходити нові речі у цьому прекрасному місті. До речі, Вроцлав визнаний найкращим місцем для життя у Польщі.

Студентське містечко складається з гуртожитків Вроцлавського, Природничого університетів та Політехніки. Тому весь час відбувається своєрідна «інтеграція». Не варто забувати про величезну кількість студентів з Еразмусу. Іноземні мови практикую весь час))). Вузом повністю задоволена. Я навчаюся в одному з найновіших корпусів, який обладнаний усім необхідним для повноцінного проведення навчального процесу. Викладацький склад – на високому рівні, досить часто я можу викладачів запитувати такі речі, які не стосуються безпосередньо предмету, і завжди отримую відповідь. Не було жодного разу, щоб мені відмовили у роз’ясненні деталей або не надали додаткову інформацію з дисципліни.

бут5

У моєму університеті студенти абсолютно безкоштовно можуть ходити до спортивного залу або секцій, які проводять спеціалісти, бути у наукових колах, що дає можливість участі в польських та міжнародних конференціях. Так, наприклад, у квітні я брала участь у Міжнародній конференції International Forum – Competition of Young Researchers “Topical Issuses of Rational Use of Natural Resources” у Санкт-Петербурзі, абсолютно всі витрати покрив мій університет, а це понад 1000 злотих (близько 6500 гривень).

Є можливість відвідування факультативів. Я, наприклад, безкоштовно вивчаю німецьку мову як другу іноземну у вузі. І хоча моя навчальна програма цього не передбачає, я є вільним слухачем на заняттях, теж маю домашні завдання і трактуюсь так само, як і студенти, що мають цей предмет складати. Для ландшафтних архітекторів є можливість подвійного польсько-китайського диплому. Також у нас є бізнес-інкубатор, який дозволяє розвиватися молодим фірмам. Тішить той факт, що у Польщі цінять ініціативу, інноваційність та бажання розвитку і сприяють цьому.

9. Як відпочивають студенти Вашого ВУЗу?

Не можу не згадати “день студента”, який зветься у них “Juwenalia”. Це – дух студенстсва і шаленства, коли йде хода з перевдягнених студентів з усього міста, лунають пісні та танці. Навіть викладачі лояльно трактують пропуски студентів у такі дні. Так як я живу у гуртожитку, то досить часто ми збираємося на барбекю у парку, можна послухати гру на гітарі, пограти у волейбол, баскетбол чи теніс. Варто згадати про веловідпочинок, відпочинок у парках, походах та подорожах Європою.

бут310. Чи плануєте Ви повертатись в Україну? Що б Ви привнесли із закордонного ВУЗу в українську систему вищої освіти?

Нічого не хочу загадувати наперед, однак скажу, що хотіла б співпрацювати з Україною в сфері покращення навчальних програм для студентів та впровадження змін у програми розвитку економіки України. Хотілось би поділитися досвідом проведення самих занять та створення навчальних програм, які полегшують життя студентам у плані менших навантажень, при цьому є більш ефективними.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *