“Під час навчального процесу ти не відчуваєш цього невидимого бар’єру між тобою і викладачем”, –

Головна  >>  Західна система освіти очима українців  >>  “Під час навчального процесу ти не відчуваєш цього невидимого бар’єру між тобою і викладачем”, –

Анастасія Суляк розповідає про навчання в Норвегії

Анастасія Суляк

1. Де саме за кордоном Ви навчалися/працювали/проводили дослідження і в рамках якої програми/стипендії/гранту?

Я навчалася семестр у Норвегії, в містечку Bodø (що норвежською читається як “Буда”) у рамках програми Erasmus+ за спеціальністю “Public sector economy”.

2. Що мотивувало Вас обрати саме цей навчальний/дослідницький заклад? Чи важким був аплікаційний процес?

Навчаючись на бакалавраті за спеціальністю “Фінанси і кредит”, я спочатку не розглядала перспективу вступу на магістратуру. Проте дізнавшись про можливість навчання в Норвегії протягом семестру, вирішила спробувати. Перше, що спало мені на думку, почувши про дану програму, це можливість навчання у внз європейського зразка, так ще й зі стипендією (повне навчання в Норвегії є безкоштовним, проте без стипендіального забезпечення). Далі прийшло усвідомлення можливості проживання в країні, яка кардинально відрізняється від України за всіма економічними і соціальними параметрами та яка відзначається своїми рекруційними ресурсами.

Особисто для мене аплікаційний процес пройшов не так важко, як я очікувала. Полегшуючими факторами було те, що дана можливість була доступна лише магістрам eкономічного факультету і подаватися на програму можна було навіть з мовним сертифікатом університету. Також викладачі, які керували даною програмою, легко йшли на контакт і були готові відповісти на будь-які наші питання. Звичайно, необхідно було пройти всі стандартні етапи даного процесу: складання резюме, написання мотиваційного листа та інтерв’ю.

3. Яку принципову різницю/подібність між українською і закордонною системою вищої освіти Ви можете зазначити?

На мою думку, норвезька система освіти кардинально відрізняється від української. Перше – це відношення до студентів та побудова навчального процесу. Тут ти не побачиш очевидного перевищення ролі викладача над студентами, сприймання дій студентів як особисту образу чи примус з боку викладачів до навчання. Студенти сприймаються як сформовані дорослі особи, які мають можливість самостійно правильно розподілити свій час для відпочинку і навчання. Також не звичним перший час був процес підготовки до пари та оцінювання. Тут немає розділення пар на лекції та семінари, тобто тут не проводять опитування вивченого матеріалу. Проте це не означає, що всі не готуються і нічого не роблять, а навіть навпаки. Для того, щоб розуміти, яка тема розглядається на парі, розуміти її суть, необхідно прочитати літературу з теми до початку пари. А для глибокого вивчення питання потрібно ще прочитати додаткову літературу та статті, які доступні на Fronter (сайт, на який викладачі кидають весь матеріал, окрім книжок, який необхідний для вивчення їх курсу). Оцінювання знань проводиться за написаними assignments (робота, яка пишеться за конкретною темою та стосується обраного курсу, групою з 2-4 осіб) та фінального письмового чи усного іспиту.

Кількість курсів. Їх тут реально мало. Наша програма включає 3 обов’язкових курси за нашою спеціальністю та обов’язкову участь у конференції High North Dialogue. Крім цього, є можливість записатися на додаткові курси з можливістю здачі екзамену чи без. Звичайно, порівняно з 8-12 курсами в українському вузі звучить легко, проте рівень підготовки до пар зовсім різний. Тому “потягнути” 3-4 курси в Норвегії може бути важче, ніж 10 курсів в Україні.

4. Що Вас найбільше вразило в особливостях менталітету населення країни Вашого навчання/стажування?

Я би виділила кілька аспектів менталітету, які мене найбільше вразили під час мого перебування в Норвегії:

1. Рівність у всьому. Норвежці маніакально намагаються досягти рівності у всіх сферах їхнього життя. І можна сказати, що їм це вдається! Особисто я зіткнула з кількома виявленями рівності в норвезькому суспільстві. Перше – це рівність між викладачем і студентами. На початку навчання було дуже не звично казати “Hi!” викладачу замість нашого поважного “Доброго дня!”. Більше того, під час навчального процесу ти не відчуваєш цього невидимого бар’єру між тобою і викладачем, що підкріплюється дружнім відношенням самих викладачів до студентів. Це спонукає студентів бути більш активними під час лекцій і не боятися висловлювати свою думку і навіть вказувати викладачу на його помилки. Проте, не дивлячись на це, студенти є дуже дисциплінованими, готуються до всіх лекцій наперед і здають всі роботи вчасно.

2. Друге – це загальновідома рівність між чоловіками і жінками. Норвегія входить до числа найбільш гендерно рівних країн у світі, адже в Норвегії на кожні зароблені чоловіком €100 жінка заробляє €93, а також жінки обіймають приблизно 40% керівних посад у різних організаціях. Тому в Норвегії ви не побачите, як хлопець допомагає дівчині нести важкі пакети з їжею чи відкриває їй двері. Більше того, норвезькі дівчата сприймають це як образу, бо ж можуть зробити це самі і не є слабкіші за чоловіків.

3. Норвезьке суспільство більш індивідуалістичне, ніж українське. Тобто особисті досягнення та розвиток ставляться на перший план. Тому норвежці звикли багато вчитися і працювати задля досягнення успіху в обраній сфері і навіть поєднувати це, адже майже всі норвезькі студенти мають підробіток під час свого навчання в університеті. Також спілкуючись з норвезькими студентами, я помітила, що зазвичай вони не вчаться в місті, де народилися і де проживає їхня сім’я, а обирають інші норвезькі міста. Проте, такий підхід тягне за собою проблему з народжуваністю та зменшення чисельності корінного населення, що є ключовим питанням для Норвегії.

4. Норвежці дуже цінують приватність та зону свого комфорту. Для них найстрашнішим сном є ситуація, коли ви підсідаєте до них в автобусі і тим самим, вторгаєтесь в їхню зону комфорту. На початку нашого навчання нам навіть проводили «інструктаж» з поведінки у громадському транспорті та поваги до приватності інших людей.

5. Які Ваші враження від міста? Як Ви облаштовували свій побут? Які преференції, бонуси у студентів та працівників Вашого вузу?

Як я зазначала вище, я навчалася в місті Bodø – це невелике містечко на півночі Норвегії, де проживає приблизно 50 000 людей. При цьому ми жили в унікальних природніх умовах, тому що в містечку були гори, омивалося воно Норвезьким морем, так ще й дорогою в університет ми могли споглядати відомі норвезькі фьорди. За час перебування в Bodø ми мали можливість пожити в полярних ночах і днях, побачити полярне сяйво і надзвичайної краси заходи сонця.

Проживала я в гуртожитку в центрі міста. І хоча цей гуртожиток був найдешевшим серед усіх (“лише” 470) і знаходився за 30 хвилин автобусом до університету, там були всі зручності для комфортного проживання: окрема кімната і санвузол та кухня, яку ділили між собою жителі чотирьох кімнат.

6. Над яким проектом Ви працювали?

Можна сказати, що найбільшим нашим проектом була участь у конференції High North Dialogue. Метою цієї конференції є обговорення ключових проблем BIN area (північні території Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії та Аляска) і визначення напрямків забезпечення сталого розвитку цього регіону. Для нас було обов’язковим виконання чотирьох робіт (трьох есе і захист презентації), під час чого ми аналізували статті, які стосуються суті Smart cities, їх розвитку та передумов створення, а також проблем сталого розвитку північних регіонів та напрямків їх розв’язання.

36649080_1276175719184475_6686932718850146304_n

7. Що б Ви привнесли із закордонного вузу, де навчалися, в українські навчальні заклади?

Після повернення в Україну після піврічного перебування в Норвегії було важко адаптуватися до місцевої культури та менталітету. Особливо гостро відчувалася відмінність норвезького та українського університетів, в яких я навчалася, яку я встигла відчути одразу після повернення, так як для мене почався період складання іспитів в Україні. Тому, на мою думку, можна виділити кілька аспектів українського навчального процесу, які необхідно змінити:

  • відношення викладачів до студентів. На першому ж екзамені після повернення в свій український внз я зіткнулася з жахливою поведінкою викладачки, яка дозволяла собі принижувати студентів. Я розумію, що такі випадки непостійні і більшою мірою залежать від самої людини, проте було б добре, щоб всі викладачі ставилися до студентів з повагою і розуміли, що ми дорослі люди і також заслуговуємо на повагу;
  • об’єктивізація оцінювання студентів, яка б виключала перенесення особистого відношення викладів до конкретних студентів під час їх оцінювання;
  • інформатизація навчальних матеріалів та процесу, яка б значно спростила доступ до всієї необхідної інформації та підвищила якість підготовки студентів;
  • виключення з навчальної програми «непотрібних» та застарілих дисциплін та надання студентам права вибору курсів, які їх цікавлять.

Звичайно, процес зміни освітньої системи є довготривалим і може зіткнутися з багатьма перепонами, особливо в Україні, проте я вірю, що це можливо, і я сподіваюся, що в один день українські вузи будуть надавати дійсно якісну освіту молоді і потраплять до рейтингу найкращих університетів Європи та світу.


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *